Про проект

Останні коментарі

Дмитро Повесьма
-
10 квітня 2019 р.
Катерина Новик
-
8 квітня 2019 р.
Дмитро Повесьма
-
26 березня 2019 р.
lavabit
-
15 березня 2019 р.
Дмитро Повесьма
-
12 березня 2019 р.

Що не так з ямковим ремонтом?

12 лютого 2019 р.

https://dyvys.info/2019/02/12/yak-pokinchyty-z-yamkovymy-remontamy-abo-chomu-asfalt-shodyt-razom-zi-snigom/ Щойно зійшов сніг, разом з ним почав подекуди зникати асфальт. Відтак, незважаючи на, м’яко кажучи, несприятливі погодні умови, у Львові і не лише почали латати ями або проводити так званий ямковий ремонт для забезпечення проїзду. Кому належать дороги Згідно з даними шляхово-ремонтного підприємства Львова, лише за минулий тиждень було ліквідовано аварійну ямковість на площі 2181,7 кв м. Водночас Залізнична РА оголосила тендер вартістю понад 4 мільйони гривень на поточний ремонт вулично-дорожньої мережі району. Тим часом користувачі соцмереж раз у раз оприлюднюють любительські відео, на яких видно, як робітники кидають асфальт у дощ просто в калюжу. На що є офіційна відповідь: технологія це дозволяє і мета ремонтних робіт – забезпечити проїзд аварійною ділянкою дороги. Таке «забезпечення проїзду» платникам податків обходиться у мільйони гривень щорічно. Про те, чи справді технологія передбачає саме такі ремонтні роботи, чому асфальт сходить разом зі снігом і як примусити власників доріг ремонтувати їх на совість Дивись.info поспілкувалася із Дмитром Повесьмою, керівником проекту «УкрЯма». «Перший аспект проблеми – фінансовий. Звідки беруться гроші на ремонт чи будівництво доріг? Згідно із чинним законодавством, у кожної дороги є власник, тобто якась юридична особа. Наприклад, Укравтодору належать дороги державного значення і міжміські дороги, міжнародні з індексом «М», тобто великі дороги. «Належать» означає, що дороги знаходяться на балансі, а це натомість означає, що ця юридична особа виконує функції власника. Згідно із законом, власник відповідає за безпеку дорожнього руху, тобто зобов’язаний дотримуватися правил, норм та стандартів безпеки дорожнього руху. Якість доріг – це насамперед безпека. Тобто, згідно із держстандартом, дорога має бути рівною, з розміткою тощо. Це обов’язки власника дотримуватися цих стандартів. Крім того, власниками доріг є міські та сільські ради, якщо дорога знаходиться на їхній території, крім тих, які можуть належати Укравтодору. Тобто у нас є дві категорії власників. Умовно кажучи, перша категорія – це власність держави, друга категорія – власність громади, функції якої виконують міська, сільська рада чи рада ОТГ. І власне, це їхня дорога і вони відповідають за її стан і безпеку. Відповідно, дорогами, які належать до першої категорії, опікується держава і це відбувається за кошт державного бюджету. Зі скарбниці кошти скеровуються в Укравтодор, а він направляє у свої підрозділи по регіонах. Дороги другої категорії обслуговуються коштом місцевого бюджету», – пояснює Дмитро Повесьма. Останніми роками справді під час ремонту чи будівництва доріг почали використовуватися нові технології, закупівлі відбуваються через ProZorro і на ці цілі скеровується значно більше коштів. Однак, незважаючи на начебто прозору процедуру закупівель, зловживання залишилися, щоправда, не у таких масштабах, як раніше. «Звісно, теж є махінації, але порівняно з 2011 чи 2013 роком, їх значно менше, але вони все одно є. З часом рівень цієї корупції буде падати. Наразі ми не можемо нічого сказати про те, як ці дороги пережили зиму, бо дороги були побудовані у 2017, на них великих нарікань нема. Можна зазначити лише одне – кількість скарг на «УкрЯмі» скоротилася на більше ніж 30%. Звісно, дороги державного значення ще не всі відремонтовані чи збудовані, але до кінця ми ще не можемо зробити остаточних висновків, як вони себе поводять. Насправді, дороги державного значення завжди були досить якісними. Там багато контролюючих органів, тому відверто якість не страждала», – продовжує пан Дмитро. Він зазначає, що головна причина, чому руйнуються дороги державного значення – це великоваговий транспорт. «У законодавстві є певні обмеження, але це не працює. Річ у тім, що у нас немає пристойного вагового контролю, а така річ як Укравтобезпека – це один із найбездієвіших органів у структурі державної влади. Тому, щоби зберегти новозбудовані дороги, потрібний наганяй, щоби Укравтобезпека почала щось робити. Потрібний тотальний ваговий контроль на усіх ділянках доріг. За допустимого навантаження 6 тонн на вісь, їздять інколи машини з навантаженням у 30 тонн у літню спеку. Дорога цього не витримає, якою б вона не була», – наголошує керівник проекту. Ямковий ремонт – майже на 100% корупційна схема Якщо з дорогами державного значення все більш-менш зрозуміло, то ситуація з комунальними шляхами значно складніша, адже стан доріг дуже часто залежить від мера, сільського чи селищного голови. «Якщо повернутися до місцевих доріг, які є у власності громад, то увесь контроль – і грошей, і якості – покладається на сільські чи міські ради. Контролюючі органи, звісно, є, але вони не настільки ретельно працюють, як би хотілося. Треба пам’ятати, що насамперед це відповідальність громади і кожного громадянина, який там живе. Якщо критика поганих доріг обмежиться розмовами за кухлем пива на кухні, то нічого так і не зміниться. Контроль має виходити від громадян – звернення, наприклад, до правоохоронних органів», – веде далі Дмитро Повесьма. Поточним ремонтом комунальних доріг здебільшого займаються комунальні підприємства, підпорядковані міській чи сільській раді, а це означає відсутність конкуренції, належного контролю і можливість утворення корупційних схем. «Якщо немає політичної волі у місцевої ради, то технології покращуватися на місцевому рівні не будуть. Використовуються застарілі технології, відбуваються крадіжки на складі асфальту. Адже асфальт – це суміш бітуму і піску. Бітум дорогий, а пісок дешевий, відтак міняють пропорції. Ямковий ремонт – тут усе покрито корупцією якщо не на 100%, то дуже близько до цього. Наприклад, відповідно до законодавства, на будь-який ремонт чи будівництво дороги має встановлюватися гарантійних термін, але є з цього правила виключення, зокрема коли виконується так званий аварійний ремонт, то на нього гарантія не встановлюється, так само як і не встановлюються його обсяги. Як це працює? Наприклад, у жовтні ми бачимо, що дорога зруйнована і її треба відремонтувати. Але якщо відремонтуємо у жовтні, коли сухо, то доведеться встановлювати на цю дорогу гарантійний термін. Тому такий поточний ремонт планують, наприклад, на другий тиждень листопада, щоби падав дощ. Потім беруть довідку з гідрометеоцентру, що був дощ і низька температура, відповідно ремонт набирає статусу аварійного, на який гарантії не розповсюджуються. Так само і навесні обирають час, коли погода якнайгірша. Натомість влітку такі ремонти намагаються робити за мінімумом. Це одна з таких схем, з якою ми стикнулися і вона досі використовується», – пояснює експерт. Довести, що дорога після ямкового ремонту знову в аварійному стані з вини виконавця робіт, практично неможливо. Водночас експерт зазначає, що якщо робити ямковий ремонт згідно із технологією, у правильну погоду і з правильних матеріалів, жодних проблем не буде. Це працює в усьому світі. Насамперед ямковий ремонт треба робити вчасно, тобто коли яма ще не півметра завглибшки, а 2-3 сантиметри. Як змусити чиновників працювати Уникати відповідальності за неякісні ремонтні дороги дозволяють шпарини у законодавстві. «Якщо взяти до уваги українське законодавство, то воно дуже гарне, але як його дотримуються і які там є маленькі дірочки – це вже інше питання. Саме ці дірочки й уможливлюють корупційні дії», – каже пан Дмитро. І зазначає, що насамперед варто звернути увагу на статтю третю Конституції, де сказано, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. «Далі дивимося на закон про автомобільні дороги та про дорожній рух, де написано, що власник дороги зобов’язаний забезпечувати безпечний експлуатаційний стан доріг. Дороги – це важлива частина державної інфраструктури та життя людей. Небезпека, яка походить від дороги – вона суттєва. І положення цих законів перебувають у безпосередньому зв’язку із статтею третьою Конституції. Держава таким чином забезпечує безпеку», – каже експерт. Згідно із законом, обстеження стану доріг і їхня відповідність держстандарту – прерогатива поліції, яка виносить на усунення цього недоліку. Стандарт передбачає терміни усунення виявлених недоліків. «Натомість власник дороги, наприклад, міська рада, відписує, що кошти на ремонт дороги не передбачені. У поліції ж кажуть, ну не передбачили, то що вдієш. Наступного разу передбачте і відремонтуйте. Такий підхід виглядає щонайменше дивним. Дорога є небезпечним об’єктом, відтак вона має у визначений законодавством термін приводитися до безпечного стану або переставати експлуатуватися. Недотримання стандартів безпеки на дорозі – це адміністративне порушення, провадження за яким здійснює національна поліція, зокрема патрульна поліція. Поліція має провести перевірку, скласти акт і видати вимогу на усунення недоліків у термін від 10 до 30 днів. Інакше, наступає відповідальність за статтею «Невиконання законної вимоги працівника поліції». Але далі поліція ніколи не йде. Навіть в ідеальному випадку, коли поліція виписуватиме кожні 10 днів, рух по дорозі призупиняти не будуть. Тобто небезпечний об’єкт продовжує експлуатуватися і нести загрозу», – каже пан Дмитро. Експерт вважає, що, напевно, найголовніша річ – це змінити своє ставлення до того, що дорога з ямою – це нормально. «Ні, це ненормально так само, як літак без шматка крила чи ліфт, з якого валить дим. Це ж страшна річ, коли у ДТП гине приблизно три тисячі людей на рік – це удесятеро більше, ніж на війні. Кого турбувало, що на дорозі яма, чи нема розмітки, чи освітлення не відповідає нормам? Відповідно до стандарту, власник дороги кожні 10 днів має проводити обстеження дороги на відповідність вимогам з безпеки. Якби власник дороги це робив, то ніколи б не утворилася яма розміром метр на два. Це означає, що вимоги просто не виконуються. У законодавстві дуже чітко описано, як мають контролюватися дороги. Але це не працює. Що ж робити? Насамперед треба усвідомити, що це наші з вами гроші. Кожного, хто сплачує податки. Отже, ці гроші треба захищати, які призначені для утримання цієї дороги. Принаймні це так працює у Європі. Треба говорити про юридичні інструменти, адже можна скільки завгодно обурюватися у Фейсбуку, але результату від цього не буде. Це просто дитячі наївні сподівання. Наше право – вимагати безпечну дорогу, а безпека – це безумовна річ. Небезпечний об’єкт або приводиться у безпечний стан, або не експлуатується», – наголошує Дмитро Повесьма. Він додає, що сьогодні є низка ресурсів, через які можна надіслати скаргу, і на яку мають відреагувати. Нагадаємо, що у Львові за останні кілька тижнів дуже активізувалися ямкові ремонти, й саме зараз, взимку, райони затверджують плани ремонтування. За словами заступника міського голови з питань ЖКГ Сергія Бабака, 40% львівських вулиць потребують ямкового ремонту. Гарантія на такий ремонт – місяць. Оксана ДУДАР Дивись.info - https://dyvys.info/2019/02/12/yak-pokinchyty-z-yamkovymy-remontamy-abo-chomu-asfalt-shodyt-razom-zi-snigom/

Возврат к списку